Слово до читача
Обожнюю історичні романи. «Поночі у Філях Кутузов напівлежав на нерозібраному ліжку і невідривно дивився затуманеним сльозою оком на тьмяне полум'я догораючої свічки. І ввижалася йому заграва вселенської пожежі над Москвою, дими і згарища, чулися плачі та голосіння».
Можливо, все так і було. Але, як на мене, в таких романах бракує чеканеної мемуарної точності. «На ранок 6 листопада 1943 року рівно о четвертій тридцять бійці 195 мотострілкової дивізії й окремого Гвардійського моторизованого корпусу за підтримки артилерії за моєю командою кинулися на штурм безіменної висоти. І вже надвечір я доповів Жукову, що червоний прапор майорить над ворожими позиціями і ворог безладно відступає. Ще я просив передати особисто товаришу Сталіну, що ми одностайно вирішили цю перемогу присвятити 26-й річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції».
Обмовлюся, що ці довільні цитати я вигадував без будь-якої іронії. Відомі події, видатні особистості, звичайно ж, гідні і романів, і ораторій. Але, погодьтеся, це з висоти життя панорамне і величне, а поблизу, там, де ми, картина життя нагадує мозаїку і складається з найдрібніших деталей. І цікава ними ж. Без них (цих деталей) був би неповним, просто не склався б загальний рельєф того, що відбувається.
А він, цей рельєф, в основному рівнинний. Далеко не кожному з нас доведеться командувати арміями або літати в космос. Звичайно, шкода. З роками все гостріше сприймається вислів мудрого Михайла Жванецького: «І корабель під моїм командуванням вже ніколи не увійде до нейтральних вод».
То чому б не наблизитися, озирнутися на себе і хоча б спробувати пізнати правду життя-буття, з його амплітудами від закономірності до непередбачуваності. На прикладі конкретного простого життя. Хоча б мого. Можливо, в рядку або між рядками виявиться таємний код для тих питань, на які поки що немає відповіді. Або оголиться правда, якою б гіркою вона не була.
У музиці є цікавий жанр - варіації, - ніби довільна гра. Вони підрозділяються на строгі і вільні. Я завжди віддавав перевагу варіаціям вільного стилю. А строгий стиль залишимо для мемуарів.
Продовження (скачать) doc. 409 КБ
